Орфографічний словник української мови

тонзура

тонзу́ра

іменник жіночого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. тонзура — Гуменце  Словник чужослів Павло Штепа
  2. тонзура — ТОНЗУ́РА, и, ж. Виголене місце на маківці голови у католицьких духовних осіб. Чернець у коричневій рясі, підперезаній обтріпаним мотузком, схиляючи перед Кисельовим опуклу з тонзурою голову, схожу на жовтий кабак...  Словник української мови у 20 томах
  3. тонзура — -и, ж. Виголене місце на маківці голови у католицьких духовних осіб.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. тонзура — Виголене, круглої форми місце на голові католицького священика.  Універсальний словник-енциклопедія
  5. тонзура — Тонзу́ра, -ри; -зу́ри, -зу́р  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. тонзура — ТОНЗУ́РА, и, ж. Виголене місце на маківці голови у католицьких духовних осіб. Чернець у коричневій рясі, підперезаній обтріпаним мотузком, схиляючи перед Кисельовим опуклу з тонзурою голову, схожу на жовтий кабак...  Словник української мови в 11 томах