тонзура

ТОНЗУ́РА, и, ж. Виголене місце на маківці голови у католицьких духовних осіб.

Чернець у коричневій рясі, підперезаній обтріпаним мотузком, схиляючи перед Кисельовим опуклу з тонзурою голову, схожу на жовтий кабак, показав йому дорогу до покоїв настоятеля (Рибак, Помилка.., 1956, 54);

А тонзура блищить, Мов гадючий той прут. Патер людям говорить Про божий статут (Гойда, Сонце.., 1951, 66).

Значення в інших словниках

1. тонзура — тонзу́ра іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. тонзура — Гуменце  Словник чужослів Павло Штепа
3. тонзура — ТОНЗУ́РА, и, ж. Виголене місце на маківці голови у католицьких духовних осіб. Чернець у коричневій рясі, підперезаній обтріпаним мотузком, схиляючи перед Кисельовим опуклу з тонзурою голову, схожу на жовтий кабак...  Словник української мови у 20 томах
4. тонзура — -и, ж. Виголене місце на маківці голови у католицьких духовних осіб.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. тонзура — Виголене, круглої форми місце на голові католицького священика.  Універсальний словник-енциклопедія
6. тонзура — Тонзу́ра, -ри; -зу́ри, -зу́р  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)