тонзура

ТОНЗУ́РА, и, ж.

Виголене місце на маківці голови у католицьких духовних осіб.

Чернець у коричневій рясі, підперезаній обтріпаним мотузком, схиляючи перед Кисельовим опуклу з тонзурою голову, схожу на жовтий кабак, показав йому дорогу до покоїв настоятеля (Н. Рибак);

А тонзура блищить, Мов гадючий той прут. Патер людям говорить Про божий статут (Ю. Гойда).

Значення в інших словниках

1. тонзура — тонзу́ра іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. тонзура — Гуменце  Словник чужослів Павло Штепа
3. тонзура — -и, ж. Виголене місце на маківці голови у католицьких духовних осіб.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. тонзура — Виголене, круглої форми місце на голові католицького священика.  Універсальний словник-енциклопедія
5. тонзура — Тонзу́ра, -ри; -зу́ри, -зу́р  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. тонзура — ТОНЗУ́РА, и, ж. Виголене місце на маківці голови у католицьких духовних осіб. Чернець у коричневій рясі, підперезаній обтріпаним мотузком, схиляючи перед Кисельовим опуклу з тонзурою голову, схожу на жовтий кабак...  Словник української мови в 11 томах