тонкоголосо —
ТОНКОГОЛО́СО. Присл. до тонкоголо́сий 2.
Словник української мови у 20 томах
тонкоголосо —
Присл. до тонкоголосий 2).
Великий тлумачний словник сучасної мови
тонкоголосо —
ТОНКОГОЛО́СО. Присл. до тонкоголо́сий 2. Владно і розкотисто співала «Ленінська кузня», за нею високо й тонкоголосо, наче паровоз, гудів «Транссигнал» (Кучер, Прощай.., 1957, 39).
Словник української мови в 11 томах