тонкоголосо

ТОНКОГОЛО́СО. Присл. до тонкоголо́сий 2.

Владно і розкотисто співала «Ленінська кузня», за нею високо й тонкоголосо, наче паровоз, гудів «Транссигнал» (Кучер, Прощай.., 1957, 39).

Значення в інших словниках

1. тонкоголосо — тонкоголо́со прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. тонкоголосо — ТОНКОГОЛО́СО. Присл. до тонкоголо́сий 2.  Словник української мови у 20 томах
3. тонкоголосо — Присл. до тонкоголосий 2).  Великий тлумачний словник сучасної мови