топчій —
ТОПЧІ́Й, я́, ч. 1. розм. Той, хто топче, утоптує що-небудь. Топчіями ставили тільки важких, шестипудових дядьків (О. Гончар). 2. заст. Те саме, що тупча́к.
Словник української мови у 20 томах
топчій —
-я, ч. 1》 розм. Той, хто топче, утоптує що-небудь. 2》 заст. Те саме, що тупчак.
Великий тлумачний словник сучасної мови
топчій —
МЛИН (споруда, в якій розмелюють зерно на борошно); ВІТРЯ́К (вітряний); ТУПЧА́К (ТОПЧА́К) заст., ТОПЧІ́Й заст. (з кінним приводом). В кінці греблі стоїть млин з чорними колесами (І.
Словник синонімів української мови
топчій —
ТОПЧІ́Й, я́, ч. 1. розм. Той, хто топче, утоптує що-небудь. Топчіями ставили тільки важких, шестипудових дядьків (Гончар, Таврія, 1952, 155). 2. заст. Те саме, що тупча́к.
Словник української мови в 11 томах
топчій —
Топчій, -чія м. = топчак. Борз. у.
Словник української мови Грінченка