Значення в інших словниках
-
тороки —
ТОРОКИ́, і́в, мн. 1. Ремені ззаду сідла для прив'язування речей або прив'язаний до сідла дорожній мішок. Гой, козачейку [козаченьку], пане ж мій, На чім же буде поїзд мій? – Посаджу тя [тебе] за бедрами, Прив'яжу тя тороками.
Словник української мови у 20 томах
-
тороки —
-ів, мн. 1》 Ремені ззаду сідла для прив'язування речей або прив'язаний до сідла дорожній мішок. 2》 рідко. Те саме, що торочки 1). 3》 мисл. Погони з металевими або шкіряними петлями для ношення добутих зайців; ремені для ношення добутих качок та ін. птахів.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
тороки —
ТОРОЧКИ́ (ряд кінців ниток на краю тканини), ТОРО́ЧЧЯ, ТОРОКИ́, БАХРОМА́, ФРЕ́НЗЛІ діал., ПАЦЬО́РКИ діал. Серед поля — продовгуватий дубовий стіл, покритий білою скатертиною з шовковими торочками (І.
Словник синонімів української мови
-
тороки —
ТОРОКИ́, і́в, мн. 1. Ремені ззаду сідла для прив’язування речей або прив’язаний до сідла дорожній мішок. Гой, козачейку [козаченьку], пане ж мій, На чім же буде поїзд мій? — Посаджу тя [тебе] за бедрами, Прив’яжу тя тороками.
Словник української мови в 11 томах