точильник —
ТОЧИ́ЛЬНИК, а, ч. 1. Той, хто займається гострінням різальних інструментів; гострильник. Мічурін ішов містом і вигукував деренчливим голосом, наслідуючи точильників ножів (О. Довженко); У правому заглибі корми точильник гострив ножі (Г.
Словник української мови у 20 томах
точильник —
-а, ч. 1》 Той, хто займається гострінням різальних інструментів; гострильник. || Робітник, що виготовляє що-небудь точінням. 2》 Жук, шкідник деревини.
Великий тлумачний словник сучасної мови
точильник —
ША́ШІЛЬ (жук, який точить деревину, борошно тощо), ЧЕРВОТО́КА, ТОЧИ́ЛЬНИК. В душі.. якесь неспокійне відчуття точило її, як точить деревину шашіль (А. Шиян); Мебльовий точильник.
Словник синонімів української мови
точильник —
ТОЧИ́ЛЬНИК, а, ч. 1. Той, хто займається гострінням різальних інструментів; гострильник. Мічурін ішов містом і вигукував деренчливим голосом, наслідуючи точильників ножів (Довж.
Словник української мови в 11 томах