Значення в інших словниках
-
травея —
-ї, ж. У романській і готичній архітектурі – просторова чарунка нефа, обмежена 4-ма опорами, що несуть хрестове або зімкнене склепіння.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
травея —
(фр. — прогін, ряд) Прямокутна у плані чарунка простору нефа у романському або готичному храмі під одним хрестовим чи зімкненим склепінням, що підтримується чотирма інколи шістьома підпорами.
Архітектура і монументальне мистецтво