Орфографічний словник української мови

травина

трави́на

іменник жіночого роду

розм.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. травина — ТРАВИ́НА, и, ж., розм. Одна стеблина, один пагонець трави. Туман тоненькими ниточками піднімався з кожної травини, з кожної билини (Панас Мирний); І ось уже всі квітки й травини видаються Семенові височенним та густим чи то лісом, чи садом із дивних...  Словник української мови у 20 томах
  2. травина — I трав`ина-и, ж., розм. Одна стеблина, один пагонець трави. II травин`а-и, ж., збірн., зах. Трави.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. травина — ТРАВИ́НА, и, ж., розм. Одна стеблина, один пагонець трави. Туман тоненькими ниточками піднімався з кожної травини, з кожної билини (Мирний, І, 1954, 174); І ось уже всі квітки й травини видаються Семенові височенним та густим чи то лісом...  Словник української мови в 11 томах