Орфографічний словник української мови

травиця

трави́ця

іменник жіночого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. травиця — див. трава  Словник синонімів Вусика
  2. травиця — ТРАВИ́ЦЯ, і, ж. Зменш.-пестл. до трава́. Чи я в полі не травиця була, Чи я в полі не зелена росла? Взяли ж мене покосили І на сіно посушили! (з народної пісні); Молода травиця пробилася з-під землі й вкрила, ніби щіткою, долини, яри, поля та гори (Л.  Словник української мови у 20 томах
  3. травиця — -і, ж. Зменш.-пестл. до трава.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. травиця — ТРАВИ́ЦЯ, і, ж. Зменш.-пестл. до трава́. Чи я в полі не травиця була, Чи я в полі не зелена росла? Взяли ж мене покосили І на сіно посушили! (Нар.  Словник української мови в 11 томах
  5. травиця — Травиця, -ці, травиченька, травичка, -ки ж. ум. отъ трава.  Словник української мови Грінченка