Орфографічний словник української мови

тригранний

тригра́нний

прикметник

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. тригранний — Трибічний, трипружний, див. грань, гранний  Словник чужослів Павло Штепа
  2. тригранний — ТРИГРА́ННИЙ, а, е. 1. Який має три грані, з трьома гранями. Ліда піднесла руку до тригранної вази, що стояла біля неї, і повернула до себе троянду (С. Тудор); Замість старих з тригранними багнетами гвинтівок ..  Словник української мови у 20 томах
  3. тригранний — -а, -е. 1》 Який має три грані, з трьома гранями. 2》 мат. Утворюваний перетином трьох граней, що проходять через одну точку. Тригранний кут — те саме, що тілесний кут.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. тригранний — ТРИГРА́ННИЙ, а, е. 1. Який має три грані, з трьома гранями. Ліда піднесла руку до тригранної вази, що стояла біля неї, і повернула до себе троянду (Тудор, Народження, 1941, 138); Замість старих з тригранними багнетами гвинтівок..  Словник української мови в 11 томах