тригранний
ТРИГРА́ННИЙ, а, е.
1. Який має три грані, з трьома гранями.
Ліда піднесла руку до тригранної вази, що стояла біля неї, і повернула до себе троянду (С. Тудор);
Замість старих з тригранними багнетами гвинтівок .. для студбатівців привезли зброю найновішого зразка (О. Гончар);
За допомогою тригранної призми .. світло можна розкласти в спектр (з наук.-попул. літ.).
2. мат. Утворюваний перетином трьох граней, що проходять через одну точку.
Найменше число граней у многогранному куті три; такий кут називається тригранним (з навч. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)