Значення в інших словниках
-
тризуб —
див. ГЕРБ.
Словник синонімів Караванського
-
тризуб —
[тризуб і триезуб] -ба, м. (на) -б'і, мн. -бие, -б'іў
Орфоепічний словник української мови
-
тризуб —
ТРИЗУ́Б, а, ч. 1. Прадавній священний символ триєдиного Бога і єдності світобудови, що виник задовго до християнства. 2. Державний герб Київської Русі – України за князювання Володимира Великого.
Словник української мови у 20 томах
-
тризуб —
-а, ч. 1》 Прадавній священний символ триєдиного Бога і єдності світобудови, що виник задовго до християнства. 2》 Державний герб Київської Русі – України за князювання Володимира Великого. 3》 Державний герб УНР і Директорії (1917-1920).
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
тризуб —
Родовий знак Рюриковичів часів Київської Русі; значення спірне (сокіл, якір, символ триєдинства світу тощо); 1918 Центральна Рада встановила т. як герб України; після 1920 використовувався як державний герб укр.
Універсальний словник-енциклопедія