тризуб
ТРИЗУ́Б, а, ч.
1. Прадавній священний символ триєдиного Бога і єдності світобудови, що виник задовго до християнства.
2. Державний герб Київської Русі – України за князювання Володимира Великого.
На монетах вибивалася подоба князя і родовий знак (герб) – Тризуб. Збереглися монети Володимира, Ярослава і Святополка (з наук. літ.).
3. Державний герб УНР і Директорії (1917–1920).
4. Символ українських національно-визвольних змагань.
5. Малий державний герб незалежної України від 1991 р.
6. У древньогрецькій і давньоримській міфологіях – зброя бога морів – Посейдона-Нептуна.
Словник української мови (СУМ-20)