Значення в інших словниках
-
тромбон —
(муз.) труба
Словник чужослів Павло Штепа
-
тромбон —
(іт. trombone — велика труба) мідний духовий музичний інструмент. Має довгу мензуру, широкий конічний розтруб, з’єднаний з руховим механізмом, та мундштук.
Словник-довідник музичних термінів
-
тромбон —
тромбо́н (італ. trombone, збільш. від tromba – труба) мідний духовий музичний інструмент.
Словник іншомовних слів Мельничука
-
тромбон —
ТРОМБО́Н, а, ч. Мідний духовий музичний інструмент, що являє собою складену циліндричну двічі зігнуту трубку, яка закінчується широкою горловиною; характеризується різким звуком. Любив він музику.
Словник української мови у 20 томах
-
тромбон —
(-а) ч.; тюр. Кухоль. Тепер про тромбон. Коли тюремного кухля прикладаєш денцем до цегляної кладки, щоб через стіну перебазарити з братвою у сусідній хаті, — він робиться, як музичний інструмент, в якого дмуть лохи з симфонічного оркестру (А. Кудін, Як вижити у в'язниці).
Словник жарґонної лексики української мови
-
тромбон —
-а, ч. Мідний духовий музичний інструмент, що являє собою складену двічі зігнуту трубку з рухомою частиною-кулісою (для зміни довжини, а, отже, і висоти тону), яка закінчується широким раструбом.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
тромбон —
Мідний духовий музичний інструмент (аерофон) з рухомою частиною, яка забезпечує зниження звукоряду.
Універсальний словник-енциклопедія
-
тромбон —
Тромбо́н, -на; -бо́ни, -нів
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
тромбон —
ТРОМБО́Н, а, ч. Мідний духовий музичний інструмент, що являє собою складену циліндричну двічі зігнуту трубку, яка закінчується широкою горловиною; характеризується різким звуком. Любив він музику.
Словник української мови в 11 томах