Значення в інших словниках
-
тріада —
ТРІА́ДА, и, ж. 1. книжн. Єдність, утворювана трьома окремими особами, предметами, поняттями або частинами, елементами. Вони [психотерапевти] взяли на озброєння тріаду Бехтерєва: навіювання у гіпнозі, у бадьорому стані і самонавіювання (з наук.-попул. літ.
Словник української мови у 20 томах
-
тріада —
-и, ж. 1》 книжн. Єдність, утворювана трьома окремими особами, предметами, поняттями або частинами, елементами. 2》 У філософській системі Гегеля – триступінчастий розвиток ідеї, що визначає три ступені в розвитку явищ дійсності: теза, антитеза й синтез.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
тріада —
тріа́да [від грец. τριάς (τριάδος) – трійка, трійця] 1. Єдність, утворювана трьома окремими частинами, елементами. 2. В ідеалістичній філософії Гегеля – позначення ідеї про триступінчастість діалектичного розвитку: теза, антитеза, синтез.
Словник іншомовних слів Мельничука
-
тріада —
ТРІАДА (тріадичність) — зовнішня форма діалектичного методу, полягає у покладанні тези, висуненні антитези і подальшому їх синтезі. Вперше Т. помітив і подав у своїй таблиці категорій Кант. Фіхте розробив її у структурі свого науковчення.
Філософський енциклопедичний словник
-
тріада —
ТРІА́ДА, и, ж. 1. книжн. Єдність, утворювана трьома окремими особами, предметами, поняттями або частинами, елементами. Вони [психотерапевти] взяли на озброєння тріаду Бехтерєва: навіювання у гіпнозі, у бадьорому стані і самонавіювання (Наука..
Словник української мови в 11 томах