трійко — Орфографічний словник української мови

трійко — ТРІ́ЙКО, невідм., числ. кільк., збірн., розм. Те саме, що тро́є. Зосталося тепер у Одарчиній хаті тілько трійко – Горпина, Солоха та вона (Панас Мирний); Впіймалося з трійко окунців, і Миколина юшка їлася з апетитом (Ю. Словник української мови у 20 томах
трійко — невідм., числ. кільк., збірн., розм. Те саме, що троє. Великий тлумачний словник сучасної мови
трійко — ТРИ (назва числа 3 і його цифрового позначення), ТРІ́ЙКА, ТРО́Є збірн., ТРІ́ЙКО збірн. розм., ТРІ́ЙЦЯ збірн. розм. Словник синонімів української мови
трійко — ТРІ́ЙКО, невідм., числ. кільк., збірн., розм. Те саме, що тро́є. Зосталося тепер у Одарчиній хаті тілько трійко — Горпина, Солоха та вона (Мирний, І, 1954, 61); Впіймалося з трійко окунців, і Миколина юшка їлася з апетитом (Збан., Курил. Словник української мови в 11 томах