тріп

тріп 1

присудкове слово

тріпання

незмінювана словникова одиниця

тріп 2

іменник чоловічого роду

слід

рідко

Значення в інших словниках

1. тріп — ТРІП¹, пред., розм. 1. Дія за знач. трі́пнути і трі́пну́тися. Дівчина стояла задумана. Потім віями – тріп... (А. Головко); * Образно. Оце й вечір... Він голубий... Він із Яйли голубою чадрою на південний кримський берег тільки – тріп! і накрив...  Словник української мови у 20 томах
2. тріп — У, ч., нарк. Так звана «подорож» — марення — під дією наркотиків-галюциногенів. Вночі у наметі було жахливо зимно, алкоголь до рук не потрапляв, тож «Джа-тріп» видавався достеменно канабісовим і зовсім не ямайським (І. Карпа).  Словник сучасного українського сленгу
3. тріп — I присудк. сл., розм. 1》 Уживається за знач. тріпнути і тріпнутися. 2》 Уживається за знач. тріпнути. II -у, ч., заст. Слід.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. тріп — ТРІП¹, присудк. сл., розм. 1. Уживається за знач. трі́пнути і трі́пну́тися. Дівчина стояла задумана. Потім віями — тріп… (Головко, І, 1957, 218); *Образно. Оце й вечір… Він голубий… Він із Яйли голубою чадрою на південний кримський берег тільки — тріп!...  Словник української мови в 11 томах
5. тріп — I. Тріп меж. для выраженіи встряхиванія, дрожанія. Драг. 181. --------------- II. Тріп, -пу м. Слѣдъ? Я у той тріп пішла до коршми. Н. Вол. у.  Словник української мови Грінченка