Орфографічний словник української мови

тріпотливо

тріпотли́во

прислівник

незмінювана словникова одиниця

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. тріпотливо — ТРІПОТЛИ́ВО. Присл. до тріпотли́вий. Він потягся з величезним напруженням, дужо, тріпотливо (О. Кундзич); Самий вигляд сина її сп'янив: мале, радісне, підбігло, плутаючись у бабиному лахмітті, тріпотливо припало до колін (О. Гончар).  Словник української мови у 20 томах
  2. тріпотливо — Присл. до тріпотливий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. тріпотливо — ТРІПОТЛИ́ВО. Присл. до тріпотли́вий. Він потягся з величезним напруженням, дужо, тріпотливо (Кундзич, Пов. і нов., 1938, 253); Самий вигляд сина її сп’янив: мале, радісне, підбігло, плутаючись у бабиному лахмітті, тріпотливо припало до колін (Гончар, II, 1959, 194).  Словник української мови в 11 томах