Значення в інших словниках
-
тріск —
ТРІСК, у, ч. 1. Різкий звук, який утворюється, коли щось ламається, лопається, тріскає, розривається. Чути було вигуки, оклики, тріск ламаних меблів (І. Франко); Почув [Іван] ще тріск кості, гострий до нестерпучості біль, що скорчив тіло (М.
Словник української мови у 20 томах
-
тріск —
-у, ч. 1》 Різкий звук, який утворюється, коли щось ламається, лопається, тріскає, розривається. || Шум від різких, коротких ударів, стуків, пострілів тощо. || Шум, який утворюється під час згоряння чого-небудь.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
тріск —
з трі́ском, зі сл. провали́тися, ви́гнати, розпа́стися і т. ін. Дуже ганебно. Подав Петько до індустріального. Одначе виявився слабаком з математики і з тріском провалився на вступних екзаменах (В.
Фразеологічний словник української мови
-
тріск —
ЛЯЩА́ННЯ (видавання різких пронизливих звуків), ЛЯСК, ЛЯ́СКІТ, ТРІСК, ТРІ́СКІТ. Їх (лісові хащі) переріже залізниця, звірі й птахи втечуть подалі від гомону й лящання заліза (О.
Словник синонімів української мови
-
тріск —
ТРІСК, у, ч. 1. Різкий звук, який утворюється, коли щось ламається, лопається, тріскає, розривається. Чути було вигуки, оклики, тріск ламаних меблів (Фр., VI, 1951, 155); Почув [Іван] ще тріск кості, гострий до нестерпучості біль, що скорчив тіло (Коцюб.
Словник української мови в 11 томах