туманитися —
ТУМА́НИ́ТИСЯ, а́ни́ться, недок. 1. Покриватися, огортатися туманом, ставати туманним. Туманяться діброви, І присмерк виповня високий бір сосновий (М. Рильський, пер. з тв. А. Міцкевича); // безос. З'являтися (про туман). Ох!...
Словник української мови у 20 томах
туманитися —
-аниться, недок. 1》 Покриватися, огортатися туманом, ставати туманним. || безос. З'являтися (про туман). || Бути туманним. || Виднітися в тумані; виднітися, як у тумані, як крізь туман. 2》 Застилатися, заволікатися слізьми (про очі) або потьмарюватися (про зір, погляд, очі).
Великий тлумачний словник сучасної мови
туманитися —
голова́ тумані́є (тума́ни́ться, чмані́є і т. ін.) від чого і без додатка. Хто-небудь втрачає чіткість думки, здатність виразно сприймати все навколишнє (від хвилювання, сильного болю, голоду і т. ін.).
Фразеологічний словник української мови
туманитися —
ТУМА́НИ́ТИСЯ, а́ни́ться, недок. 1. Покриватися, огортатися туманом, ставати туманним. Туманяться діброви, І присмерк виповня високий бір сосновий (Міцк., П. Тадеуш, перекл. Рильського, 1949, 33); // безос. З’являтися (про туман). Ох!...
Словник української мови в 11 томах
туманитися —
Туманитися, -ниться гл. Показываться туману, дѣлаться туманно. Ой хмариться, туманаться і дощ капотить. н. п. Харьк.
Словник української мови Грінченка