Орфографічний словник української мови

туркіт

ту́ркіт 2

іменник чоловічого роду

туркання

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. туркіт — ТУ́РКІТ¹, кота, ТУ́РКУТ, а, ч. Голуб особливої породи – чубатий, волохатий, який відзначається туркотанням, воркотінням. Найкращі голуб'ятники у нас в Києві живуть на Подолі. Там можна .. подивитись на рідкісних поштовиків, вертунів, трубачів, туркотів...  Словник української мови у 20 томах
  2. туркіт — I -кота, туркут, -а, ч. Голуб особливої породи – чубатий, волохатий, який відзначається туркотанням, воркотінням. II -коту, ч. 1》 Своєрідні переливчасті звуки, що їх видає голуб, горлиця. 2》 Торохтіння, шум.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. туркіт — ВОРКУВА́ННЯ (своєрідні переливчасті звуки, які видають голуби, горлиці), ТУРКОТА́ННЯ (ТУРКОТІ́ННЯ), ТУ́РКІТ. Ліс зустрів мене як друга Горлиць теплим воркуванням (М. Рильський); Луги розлягалися співами своїх соловейків..  Словник синонімів української мови
  4. туркіт — Ту́ркіт, -коту, в -коті  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. туркіт — ТУ́РКІТ¹, кота, ТУ́РКУТ, а, ч. Голуб особливої породи — чубатий, волохатий, який відзначається туркотанням, воркотінням. Найкращі голуб’ятники у нас в Києві живуть на Подолі. Там можна..  Словник української мови в 11 томах
  6. туркіт — Туркіт, -коту м. Стукъ, шумъ. Желех.  Словник української мови Грінченка