турок

ту́рок

іменник чоловічого роду, істота

Значення в інших словниках

1. турок — див. дурний  Словник синонімів Вусика
2. турок — Турчин, турок, (вона) туркеня, (воно) турченя, турченятко  Словник чужослів Павло Штепа
3. турок — ТУ́РОК див. ту́рки.  Словник української мови у 20 томах
4. турок — ту́рок ірон., знев. некомпетентна, незнаюча людина; дурень (м, ср, ст): Ти, турку, та як я ще раз піду на збори встидатися, то так з тебе паси буду дерти, шо й не спам'ятаєшся.  Лексикон львівський: поважно і на жарт
5. турок — див. турки.  Великий тлумачний словник сучасної мови
6. турок — Ту́рок, ту́рка, -ркові, -рку! ту́рки, -рків ту́рчин, -на, -нові і ту́рок; ту́рки, -ків  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. турок — ТУ́РОК див. ту́рки.  Словник української мови в 11 томах
8. турок — Турок, -рка м. 1) Турокъ. 2) Птица Fringilla rosea. Шейк. Вх. Пч. II. 11. ум. турчин, туронько. АД. І. 312.  Словник української мови Грінченка