турок

Турок, -рка

м.

1) Турокъ.

2) Птица Fringilla rosea. Шейк. Вх. Пч. II. 11. ум. турчин, туронько. АД. І. 312.

Значення в інших словниках

1. турок — ту́рок іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. турок — див. дурний  Словник синонімів Вусика
3. турок — Турчин, турок, (вона) туркеня, (воно) турченя, турченятко  Словник чужослів Павло Штепа
4. турок — ТУ́РОК див. ту́рки.  Словник української мови у 20 томах
5. турок — ту́рок ірон., знев. некомпетентна, незнаюча людина; дурень (м, ср, ст): Ти, турку, та як я ще раз піду на збори встидатися, то так з тебе паси буду дерти, шо й не спам'ятаєшся.  Лексикон львівський: поважно і на жарт
6. турок — див. турки.  Великий тлумачний словник сучасної мови
7. турок — Ту́рок, ту́рка, -ркові, -рку! ту́рки, -рків ту́рчин, -на, -нові і ту́рок; ту́рки, -ків  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. турок — ТУ́РОК див. ту́рки.  Словник української мови в 11 томах