Орфографічний словник української мови

тухлятина

тухля́тина

іменник жіночого роду

розм.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. тухлятина — ТУХЛЯ́ТИНА, и, ж., розм. Зіпсований харчовий продукт, протухла їжа; // Різкий запах зіпсованого, протухлого продукту. Голова обертом ішла, коли доводилось влізати в здоровенну бочку, від якої відгонило тухлятиною, та вишкрібати її (І. Муратов).  Словник української мови у 20 томах
  2. тухлятина — -и, ж., розм. Зіпсований харчовий продукт, протухла їжа. || Різкий запах зіпсованого, протухлого продукту.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. тухлятина — ТУХЛЯ́ТИНА, и, ж., розм. Зіпсований харчовий продукт, протухла їжа; // Різкий запах зіпсованого, протухлого продукту. Голова обертом ішла, коли доводилось влізати в здоровенну бочку, від якої відгонило тухлятиною, та вишкрібати її (Мур., Бук. повість, 1959, 82).  Словник української мови в 11 томах