тухлятина

ТУХЛЯ́ТИНА, и, ж., розм. Зіпсований харчовий продукт, протухла їжа;

// Різкий запах зіпсованого, протухлого продукту.

Голова обертом ішла, коли доводилось влізати в здоровенну бочку, від якої відгонило тухлятиною, та вишкрібати її (Мур., Бук. повість, 1959, 82).

Значення в інших словниках

1. тухлятина — тухля́тина іменник жіночого роду розм.  Орфографічний словник української мови
2. тухлятина — ТУХЛЯ́ТИНА, и, ж., розм. Зіпсований харчовий продукт, протухла їжа; // Різкий запах зіпсованого, протухлого продукту. Голова обертом ішла, коли доводилось влізати в здоровенну бочку, від якої відгонило тухлятиною, та вишкрібати її (І. Муратов).  Словник української мови у 20 томах
3. тухлятина — -и, ж., розм. Зіпсований харчовий продукт, протухла їжа. || Різкий запах зіпсованого, протухлого продукту.  Великий тлумачний словник сучасної мови