Великий тлумачний словник сучасної мови

тухлятина

тухля́тина

-и, ж., розм.

Зіпсований харчовий продукт, протухла їжа.

|| Різкий запах зіпсованого, протухлого продукту.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. тухлятина — тухля́тина іменник жіночого роду розм.  Орфографічний словник української мови
  2. тухлятина — ТУХЛЯ́ТИНА, и, ж., розм. Зіпсований харчовий продукт, протухла їжа; // Різкий запах зіпсованого, протухлого продукту. Голова обертом ішла, коли доводилось влізати в здоровенну бочку, від якої відгонило тухлятиною, та вишкрібати її (І. Муратов).  Словник української мови у 20 томах
  3. тухлятина — ТУХЛЯ́ТИНА, и, ж., розм. Зіпсований харчовий продукт, протухла їжа; // Різкий запах зіпсованого, протухлого продукту. Голова обертом ішла, коли доводилось влізати в здоровенну бочку, від якої відгонило тухлятиною, та вишкрібати її (Мур., Бук. повість, 1959, 82).  Словник української мови в 11 томах