тушити —
ТУШИ́ТИ, шу́, шиш, недок., що. Припиняти горіння чого-небудь; гасити. Тижні у полум'ї корчився хутір .. Тижні тушили пекельну пожежу (О. Олесь); На Герасимові тліла сорочка в кількох місцях, і він тушив її, мнучи полотно чорними руками (П.
Словник української мови у 20 томах
тушити —
Свідчити, повідомляти; бажати; сповідатися
Словник застарілих та маловживаних слів
тушити —
-шу, -шиш, недок., перех. Припиняти горіння чого-небудь; гасити. || перен. Придушувати, приглушувати якесь сильне почуття (любов, гнів і т. ін.).
Великий тлумачний словник сучасної мови
тушити —
ТУШИ́ТИ, шу́, шиш, недок., перех. Припиняти горіння чого-небудь; гасити. Тижні у полум’ї корчився хутір.. Тижні тушили пекельну пожежу (Олесь, Вибр.
Словник української мови в 11 томах
тушити —
Туши́ти, -шу́, -шиш гл. 1) Тушить, гасить. За царя Горошка, як людей було трошка, як сніг горів, соломою тушили. Ном. № 6854. 2) Успокаивать. Мовчанка.... гнів тушить. Ном. № 1117.
Словник української мови Грінченка