Значення в інших словниках
-
тюкнути —
[т'укнутие] -ну, -неиш, нак. -ние, -н'іт'
Орфоепічний словник української мови
-
тюкнути —
ТЮ́КНУТИ¹, ну, неш, док. Однокр. до тю́кати¹ 1. – Я не вмію вишивати, – кинула, немов з корінням із серця вирвала, Одарка. – Тю-у! – тюкнув на ввесь степ Назар (Л. Яновська); Рип у хату – дві черниці. [Копистка (аж тюкнув):] Тю!...
Словник української мови у 20 томах
-
тюкнути —
I -ну, -неш, док. Однокр. до тюкати I 1). II -ну, -неш, док. Однокр. до тюкати II.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
тюкнути —
СТУ́КАТИ (ударяючи по чому-небудь, утворювати короткі уривчасті звуки, стукіт), БИ́ТИ, СТУКОТА́ТИ підсил., СТУКОТІ́ТИ підсил., ГРЮ́КАТИ підсил., ЦЮ́КАТИ, ТУ́КАТИ розм., ТУТУ́КАТИ підсил. розм., ТЮ́КАТИ розм., КО́ВТАТИ діал.
Словник синонімів української мови
-
тюкнути —
ТЮ́КНУТИ¹, ну, неш, док. Однокр. до тю́кати¹ 1. — Я не вмію вишивати, — кинула, немов з корінням із серця вирвала, Одарка. — Тю-у! — тюкнув на ввесь степ Назар (Л. Янов., І, 1959, 425); Рип у хату — дві черниці. [Копистка (аж тюкнув):] Тю!...
Словник української мови в 11 томах