тяжче —
ТЯ́ЖЧЕ, присл. Вищ. ст. до тя́жко. [Елеазар:] Гнітить нас ганьба тяжче від кайданів, гризе нас гірше, ніж залізні пута (Леся Українка); Печаль все тяжче залягала в Марійчині очі, іноді аж сизими робила їх (М. Стельмах); // у знач. присудк. сл.
Словник української мови у 20 томах
тяжче —
присл. Вищ. ст. до тяжко. || у знач. присудк. сл.
Великий тлумачний словник сучасної мови
тяжче —
Тяжче, присл.
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
тяжче —
ТЯ́ЖЧЕ, присл. Вищ. ст. до тя́жко. [Елеазар:] Гнітить нас ганьба тяжче від кайданів, гризе нас гірше, ніж залізні пута (Л. Укр., II, 1951, 146); Печаль все тяжче залягала в Марійчині очі, іноді аж сизими робила їх (Стельмах, II, 1962, 234); // у знач.
Словник української мови в 11 томах