тяжіти —
(додолу) тягтися, притягатися; (до чого) мати потяг, прагнути; (- хмари) нависати, виснути; (над ким) висіти тінню <�невідступно>, тиснути на кого.
Словник синонімів Караванського
тяжіти —
ТЯЖІ́ТИ, тяжі́ю, тяжі́єш і тяжу́, тяжи́ш, недок. 1. Притягуватися до чого-небудь під впливом сили тяжіння. Всі речі природні У світовому просторі додолу тяжать прямовисно (М. Зеров). 2. Мати потяг, прихильність, пристрасть до кого-, чого-небудь.
Словник української мови у 20 томах
тяжіти —
тяжію, тяжієш і тяжу, тяжиш, недок. 1》 Притягуватися до чого-небудь під впливом сили тяжіння. 2》 Мати потяг, прихильність, пристрасть до кого-, чого-небудь. 3》 Мати потребу зв'язку з ким-, чим-небудь, мати зв'язок з чим-небудь як центром певного впливу.
Великий тлумачний словник сучасної мови
тяжіти —
Тяжі́ти, -жу́, -жи́ш, -жа́ть до чого
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
тяжіти —
ТЯЖІ́ТИ, тяжі́ю, тяжі́єш і тяжу́, тяжи́ш, недок. 1. Притягуватися до чого-небудь під впливом сили тяжіння. Всі речі природні У світовому просторі додолу тяжать прямовисно (Зеров, Вибр., 1966, 163).
Словник української мови в 11 томах