тяжіти

(додолу) тягтися, притягатися; (до чого) мати потяг, прагнути; (- хмари) нависати, виснути; (над ким) висіти тінню <�невідступно>, тиснути на кого.

Значення в інших словниках

1. тяжіти — тяжі́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. тяжіти — ТЯЖІ́ТИ, тяжі́ю, тяжі́єш і тяжу́, тяжи́ш, недок. 1. Притягуватися до чого-небудь під впливом сили тяжіння. Всі речі природні У світовому просторі додолу тяжать прямовисно (М. Зеров). 2. Мати потяг, прихильність, пристрасть до кого-, чого-небудь.  Словник української мови у 20 томах
3. тяжіти — тяжію, тяжієш і тяжу, тяжиш, недок. 1》 Притягуватися до чого-небудь під впливом сили тяжіння. 2》 Мати потяг, прихильність, пристрасть до кого-, чого-небудь. 3》 Мати потребу зв'язку з ким-, чим-небудь, мати зв'язок з чим-небудь як центром певного впливу.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. тяжіти — Тяжі́ти, -жу́, -жи́ш, -жа́ть до чого  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. тяжіти — ТЯЖІ́ТИ, тяжі́ю, тяжі́єш і тяжу́, тяжи́ш, недок. 1. Притягуватися до чого-небудь під впливом сили тяжіння. Всі речі природні У світовому просторі додолу тяжать прямовисно (Зеров, Вибр., 1966, 163).  Словник української мови в 11 томах