тямкувати —
ТЯМКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., що і без прям. дод., розм. Те саме, що тя́мити. – Ну, ляпнуло собі щось перед сном оце дрімайло. Хіба воно, дурненьке, щось тямкує? – примирливо сказав батько (М. Стельмах); Не хоче більше Груня бути ..
Словник української мови у 20 томах
тямкувати —
-ую, -уєш, недок., перех. і неперех., розм. Те саме, що тямити.
Великий тлумачний словник сучасної мови
тямкувати —
ПАМ'ЯТА́ТИ (тримати в пам'яті), ПАМ'ЯТУВА́ТИ розм., ТЯ́МИТИ розм., ТЯМУВА́ТИ розм., ТЯМКУВА́ТИ розм.; БЕРЕГТИ́, ЗБЕРІГА́ТИ (перев. із сл. пам'ять, згадка тощо). Я пам'ятаю вчительку мою, просту і скромну і завжди спокійну (В.
Словник синонімів української мови
тямкувати —
ТЯМКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., перех. і неперех., розм. Те саме, що тя́мити. — Ну, ляпнуло собі щось перед сном оце дрімайло. Хіба воно, дурненьке, щось тямкує? — примирливо сказав батько (Стельмах, Щедрий вечір, 1967, 37); Не хоче більше Груня бути..
Словник української мови в 11 томах