Орфографічний словник української мови

тямущість

тяму́щість

іменник жіночого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. тямущість — ТЯМУ́ЩІСТЬ, щості, ж. Властивість за знач. тяму́щий. В трудні хвилини на виручку цілому класові приходила його догадливість, блиск його думки, його тямущість (О. Гончар); Дельфіни давно цікавлять людину. Тямущість, добродушність, грайливість – усе це привертає до них увагу дослідників (з газ.).  Словник української мови у 20 томах
  2. тямущість — -щості, ж. Властивість за знач. тямущий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. тямущість — ТЯМУ́ЩІСТЬ, щості, ж. Властивість за знач. тяму́щий. В трудні хвилини на виручку цілому класові приходила його догадливість, блиск його думки, його тямущість (Гончар, Тронка, 1963, 251); Дельфіни давно цікавлять людину.  Словник української мови в 11 томах