тямущість

ТЯМУ́ЩІСТЬ, щості, ж. Властивість за знач. тяму́щий.

В трудні хвилини на виручку цілому класові приходила його догадливість, блиск його думки, його тямущість (Гончар, Тронка, 1963, 251);

Дельфіни давно цікавлять людину. Тямущість, добродушність, грайливість — усе це привертає до них увагу дослідників (Веч. Київ, 18.I 1966, 4).

Значення в інших словниках

1. тямущість — тяму́щість іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. тямущість — ТЯМУ́ЩІСТЬ, щості, ж. Властивість за знач. тяму́щий. В трудні хвилини на виручку цілому класові приходила його догадливість, блиск його думки, його тямущість (О. Гончар); Дельфіни давно цікавлять людину. Тямущість, добродушність, грайливість – усе це привертає до них увагу дослідників (з газ.).  Словник української мови у 20 томах
3. тямущість — -щості, ж. Властивість за знач. тямущий.  Великий тлумачний словник сучасної мови