1. Словник української мови в 11 томах

тямущість

ТЯМУ́ЩІСТЬ, щості, ж. Властивість за знач. тяму́щий.

В трудні хвилини на виручку цілому класові приходила його догадливість, блиск його думки, його тямущість (Гончар, Тронка, 1963, 251);

Дельфіни давно цікавлять людину. Тямущість, добродушність, грайливість — усе це привертає до них увагу дослідників (Веч. Київ, 18.I 1966, 4).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тямущість — тяму́щість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. тямущість — ТЯМУ́ЩІСТЬ, щості, ж. Властивість за знач. тяму́щий. В трудні хвилини на виручку цілому класові приходила його догадливість, блиск його думки, його тямущість (О. Гончар); Дельфіни давно цікавлять людину. Тямущість, добродушність, грайливість – усе це привертає до них увагу дослідників (з газ.). Словник української мови у 20 томах
  3. тямущість — -щості, ж. Властивість за знач. тямущий. Великий тлумачний словник сучасної мови