1. Словник української мови у 20 томах

тямущість

ТЯМУ́ЩІСТЬ, щості, ж.

Властивість за знач. тяму́щий.

В трудні хвилини на виручку цілому класові приходила його догадливість, блиск його думки, його тямущість (О. Гончар);

Дельфіни давно цікавлять людину. Тямущість, добродушність, грайливість – усе це привертає до них увагу дослідників (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тямущість — тяму́щість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. тямущість — -щості, ж. Властивість за знач. тямущий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. тямущість — ТЯМУ́ЩІСТЬ, щості, ж. Властивість за знач. тяму́щий. В трудні хвилини на виручку цілому класові приходила його догадливість, блиск його думки, його тямущість (Гончар, Тронка, 1963, 251); Дельфіни давно цікавлять людину. Словник української мови в 11 томах