тяп
ТЯП, виг., розм.:
◇ (1) Тяп та ляп:
а) швидко, але недбало, абияк; сяк-так.
– Ну що, зняли [кулемет з розбитого танка]? – запитав їх Пузанов насмішкувато. – Ви думали тут так – тяп-ляп? (О. Гончар);
б) уживається як присудок на означення швидкої та недбалої або повільної дії.
– Доки ви своїм обушком тяп-ляп, – я своєю врубівкою тонну та тонну (Остап Вишня).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- тяп — тяп вигук незмінювана словникова одиниця розм. Орфографічний словник української мови
- тяп — виг., розм.: Тяп-ляп; Тяп та ляп — а) швидко, але недбало, абияк; сяк-так; б) уживається як присудок на позначення швидкої та недбалої або повільної дії. Великий тлумачний словник сучасної мови
- тяп — ТЯП, виг., розм.: ◊ Тяп-ля́п; Тяп та ляп: а) швидко, але недбало, абияк; сяк-так. — Ну що, зняли [кулемет з розбитого танка]? — запитав їх Пузанов насмішкувато. — Ви думали тут так — тяп-ляп?... Словник української мови в 11 томах