1. Словник української мови в 11 томах

тямущо

ТЯМУ́ЩО. Присл. до тяму́щий.

Санінструктор штабу.. тямущо й енергійно наглядала за чистотою по бліндажах (Ю. Янов., II, 1954, 7);

Завідуючий тямущо киває на знак згоди головою (Бурл., М. Гонта, 1959, 185).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тямущо — тяму́що прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. тямущо — ТЯМУ́ЩО. Присл. до тяму́щий. Санінструктор штабу .. тямущо й енергійно наглядала за чистотою по бліндажах (Ю. Яновський); Завідуючий тямущо киває на знак згоди головою (Ф. Бурлака). Словник української мови у 20 томах
  3. тямущо — Присл. до тямущий. Великий тлумачний словник сучасної мови