тямущо
ТЯМУ́ЩО. Присл. до тяму́щий.
Санінструктор штабу.. тямущо й енергійно наглядала за чистотою по бліндажах (Ю. Янов., II, 1954, 7);
Завідуючий тямущо киває на знак згоди головою (Бурл., М. Гонта, 1959, 185).
Словник української мови (СУМ-11)ТЯМУ́ЩО. Присл. до тяму́щий.
Санінструктор штабу.. тямущо й енергійно наглядала за чистотою по бліндажах (Ю. Янов., II, 1954, 7);
Завідуючий тямущо киває на знак згоди головою (Бурл., М. Гонта, 1959, 185).
Словник української мови (СУМ-11)