убезпечати —
УБЕЗПЕЧА́ТИ (ВБЕЗПЕЧА́ТИ), а́ю, а́єш, недок. УБЕЗПЕ́ЧИТИ (ВБЕЗПЕ́ЧИТИ), чу, чиш, док., кого, заст. Запевняти кого-небудь у чомусь, заспокоювати, вселяючи надію. – А я тебе, мій Нечаю, Не убезпечаю: Держи собі коня в сідлі Для свого звичаю!...
Словник української мови у 20 томах
убезпечати —
Довірятись, завіряти
Словник застарілих та маловживаних слів
убезпечати —
(вбезпечати), -аю, -аєш, недок., убезпечити (вбезпечити), -чу, -чиш, док., перех. Запевнювати кого-небудь у чомусь, заспокоювати, вселяючи надію.
Великий тлумачний словник сучасної мови
убезпечати —
УБЕЗПЕЧА́ТИ (ВБЕЗПЕЧА́ТИ), а́ю, а́єш, недок., УБЕЗПЕ́ЧИТИ (ВБЕЗПЕ́ЧИТИ), чу, чиш, док., перех., заст. Заповнювати кого-небудь у чомусь, заспокоювати, вселяючи надію. — А я тебе, мій Нечаю, Не убезпечаю: Держи собі коня в сідлі Для свого звичаю! (Укр..
Словник української мови в 11 томах