убого —
УБО́ГО (ВБО́ГО). Присл. до убо́гий 1, 2, 4–7. Вона була людина середнього віку, убрана убого, але дуже чистенько (Леся Українка); Її батько був чоботар, мати заробляла на поденній, бо землі в їх не було.
Словник української мови у 20 томах
убого —
(вбого). Присл. до убогий 1), 2), 4-7). || безос. присудк. сл.
Великий тлумачний словник сучасної мови
убого —
УБО́ГО (ВБО́ГО). Присл. до убо́гий 1, 2, 4-7. Вона була людина середнього віку, убрана убого, але дуже чистенько (Л. Укр., III, 1952, 543); Її батько був чоботар, мати заробляла на поденній, бо землі в їх не було.
Словник української мови в 11 томах
убого —
Убого нар. Бѣдно.
Словник української мови Грінченка