Великий тлумачний словник сучасної мови

убого

убо́го

(вбого).

Присл. до убогий 1), 2), 4-7).

|| безос. присудк. сл.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. убого — убо́го прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
  2. убого — УБО́ГО (ВБО́ГО). Присл. до убо́гий 1, 2, 4–7. Вона була людина середнього віку, убрана убого, але дуже чистенько (Леся Українка); Її батько був чоботар, мати заробляла на поденній, бо землі в їх не було.  Словник української мови у 20 томах
  3. убого — УБО́ГО (ВБО́ГО). Присл. до убо́гий 1, 2, 4-7. Вона була людина середнього віку, убрана убого, але дуже чистенько (Л. Укр., III, 1952, 543); Її батько був чоботар, мати заробляла на поденній, бо землі в їх не було.  Словник української мови в 11 томах
  4. убого — Убого нар. Бѣдно.  Словник української мови Грінченка