убого
убо́го
(вбого).
Присл. до убогий 1), 2), 4-7).
|| безос. присудк. сл.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- убого — убо́го прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- убого — УБО́ГО (ВБО́ГО). Присл. до убо́гий 1, 2, 4–7. Вона була людина середнього віку, убрана убого, але дуже чистенько (Леся Українка); Її батько був чоботар, мати заробляла на поденній, бо землі в їх не було. Словник української мови у 20 томах
- убого — УБО́ГО (ВБО́ГО). Присл. до убо́гий 1, 2, 4-7. Вона була людина середнього віку, убрана убого, але дуже чистенько (Л. Укр., III, 1952, 543); Її батько був чоботар, мати заробляла на поденній, бо землі в їх не було. Словник української мови в 11 томах
- убого — Убого нар. Бѣдно. Словник української мови Грінченка