убік —
УБІ́К див. вбік.
Словник української мови у 20 томах
убік —
див. вбік.
Великий тлумачний словник сучасної мови
убік —
ВБІК (УБІ́К) (у сторону від кого-, чого-небудь), НАБІ́К. Килина відійшла вбік, щоб бути самій (Є. Гуцало); Кінь плигнув убік (Григорій Тютюнник); Деві і Дженні відходять набік (Леся Українка).
Словник синонімів української мови