убік

УБІ́К див. вбік.

Значення в інших словниках

1. убік — УБІ́К див. вбік.  Словник української мови у 20 томах
2. убік — убі́к прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
3. убік — див. вбік.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. убік — ВБІК (УБІ́К) (у сторону від кого-, чого-небудь), НАБІ́К. Килина відійшла вбік, щоб бути самій (Є. Гуцало); Кінь плигнув убік (Григорій Тютюнник); Деві і Дженні відходять набік (Леся Українка).  Словник синонімів української мови
5. убік — Убі́к, присл. Зверну́в убі́к  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)