Значення в інших словниках
-
убік —
УБІ́К див. вбік.
Словник української мови у 20 томах
-
убік —
убі́к прислівник незмінювана словникова одиниця
Орфографічний словник української мови
-
убік —
ВБІК (УБІ́К) (у сторону від кого-, чого-небудь), НАБІ́К. Килина відійшла вбік, щоб бути самій (Є. Гуцало); Кінь плигнув убік (Григорій Тютюнник); Деві і Дженні відходять набік (Леся Українка).
Словник синонімів української мови
-
убік —
Убі́к, присл. Зверну́в убі́к
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
убік —
УБІ́К див. вбік.
Словник української мови в 11 томах