увічнюватися —
УВІ́ЧНЮВАТИСЯ (ВВІ́ЧНЮВАТИСЯ), ююся, юєшся, недок., УВІ́ЧНИТИСЯ (ВВІ́ЧНИТИСЯ), нюся, нишся, док. 1. Ставати пам'ятним навіки, зберігатися у пам'яті нащадків.
Словник української мови у 20 томах
увічнюватися —
(ввічнюватися), -ююся, -юєшся, недок., увічнитися (ввічнитися), -нюся, -нишся, док. 1》 Ставати пам'ятним навіки, зберігатись у пам'яті нащадків. 2》 Продовжувати своє існування в віках; залишатися навіки, надовго.
Великий тлумачний словник сучасної мови
увічнюватися —
УВІ́ЧНЮВАТИСЯ (ВВІ́ЧНЮВАТИСЯ), ююся, юєшся, недок., УВІ́ЧНИТИСЯ (ВВІ́ЧНИТИСЯ), нюся, нишся, док. 1. Ставати пам’ятним навіки, зберігатися у пам’яті нащадків.
Словник української мови в 11 томах