увічнюватися

УВІ́ЧНЮВАТИСЯ (ВВІ́ЧНЮВАТИСЯ), ююся, юєшся, недок., УВІ́ЧНИТИСЯ (ВВІ́ЧНИТИСЯ), нюся, нишся, док.

1. Ставати пам'ятним навіки, зберігатися у пам'яті нащадків.

Олівець, туш, рідше акварель – ось з допомогою чого в короткі хвилини між боями на аркушах похідних блокнотів увічнювався подвиг воїнів-однополчан (з газ.).

2. Продовжувати своє існування в віках; залишатися навіки, надовго.

Значення в інших словниках

1. увічнюватися — уві́чнюватися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. увічнюватися — (ввічнюватися), -ююся, -юєшся, недок., увічнитися (ввічнитися), -нюся, -нишся, док. 1》 Ставати пам'ятним навіки, зберігатись у пам'яті нащадків. 2》 Продовжувати своє існування в віках; залишатися навіки, надовго.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. увічнюватися — УВІ́ЧНЮВАТИСЯ (ВВІ́ЧНЮВАТИСЯ), ююся, юєшся, недок., УВІ́ЧНИТИСЯ (ВВІ́ЧНИТИСЯ), нюся, нишся, док. 1. Ставати пам’ятним навіки, зберігатися у пам’яті нащадків.  Словник української мови в 11 томах